Батькам на замітку

Шляхи підвищення

педагогічних знань батьків

      Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури. 

     На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.

     Організовуючи навчання батьків, враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу.  Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. А. Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх. Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

     Роботу з педагогічно неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

     Із сім'ями педагогічно пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад.

      У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими.

                                                  7 правил

                                           успішного батьківства

                                                Поради психолога
     Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами.

Правило 1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Правило 2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Правило 3. Висловлюйте свої бажання позитивно.Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо Ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

Правило 4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо Ви в принципі розумієте, що виконання Ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому Ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що Ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Правило 5. Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
     Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

Правило 6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно пригнічуєте.

Правило 7. Прислуховуйтеся до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

Десять заповідей виховання для батьків від Януша Корчака

Януш Корчак – видатний педагог, лікар, письменник, що пропагував повагу до дитини.

       1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

       2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.

3.      Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4.     Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.

5.      Не принижуй!

6.     Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8.  Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9.  Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, безталанною, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою....

Заповіді Марії Монтессорі для батьків

Всі ми родом з дитинства.

У дитинстві закладаються основи всього: характеру , сприйняття світу , особистості в цілому. Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді - нагадування для батьків. Вони прості , але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах. Якщо Ви будете хоча б раз на рік перечитувати цей список , то взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.

1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.

ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ

    Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх. 

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

- систематично – 3;

- інколи – 1;

- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) – 0;

- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? – 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

- у хвилини відвертості – так – 3;

- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих – 4;

- а навіщо мені її таємниці? – 1;

- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже – 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

- стільки, скільки конче необхідно – 2;

- з ранку до ночі – 4;

- увесь вільний час – 3;

- я не маю часу для спеціального спілкування – 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо – 2;

- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) – 3;

- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться – 1;

- влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) – 1;

- намагаємося провести відпочинок разом – 3;

- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати – 2;

- куди дитина захоче, туди й поїде – 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

- той, хто першим усвідомить свою провину – 3;

- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою – 1;

- певна річ, дитина, вона ж наймолодша – 2;

- завжди я, шкода ж дитини! – 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

- так, стараюся виконати усі – 4;

- так, якщо маю кошти і час – 3;

- бажання – так, примхи – ні – 2;

- це діти мають виконувати бажання дорослих – 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно – 2;

- не втручаюсь в життя дитини – 4;

- у разі необхідності – 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити – 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

- тільки якщо нема іншого виходу – 3;

- так я і роблю – 2;

- ніколи в світі – 4;

- де захоче, там і житиме – 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

- шкуру здеру! – 2;

- поговорю, поясню, чому так не можна робити – 3;

- то й нехай, «все найкраще – дітям!» – 4;

- в моєму домі гроші не валяються абиде – 1.

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: “Хочу пожити для себе!”, і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів. Ви – тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі.

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися…

Вирази, які боляче травмують дитячі душі.

Уникайте їх!

Я тисячу раз тобі казав…

Невже тобі не зрозуміло, що…

Скільки разів треба повторювати…

Всі люди…, а ти…

Ну на кого ти схожа?..

Що ти до мене причепилась?..

Ти такий, як твій батько (мати)…

А ці вирази вживайте якомога частіше!

Ти в мене такий хороший!

Порадь мені, будь-ласка…

Ти мене завжди правильно розумієш…

Ти в мене молодець!

Як я тобі вдячна!

Які в тебе чудові друзі!

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою моральних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до них та інших людей.